Схожі статті

Симптоми запалення щитовидної залози.

Щитовидна залоза виконує найважливіші функції в організмі людини. Завдяки правильній роботі даного органу кістки зберігають свою міцність і залишаються завжди міцними. Від неї залежить діяльність нервової системи, а також стан обміну речовин та імунні реакції організму. Щитовидна залоза включає в себе цілий комплекс найважливіших функцій. Але внутрішні і зовнішні фактори можуть негативно вплинути на роботу щитовидної залози, змінюючи її структуру і викликаючи різні хвороби та патології.

Запалення щитовидної залози або тиреоїдит діагностується, враховуючи характер перебігу захворювання та його походження. Ендокринологи виділяють три основні форми даного захворювання:

  • Гостра форма тиреоїдиту розвивається після поразки щитовидної залози стафілококами і стрептококами через лімфатичну і кровоносну систему;
  • Подострая форма тиреоїдиту виникає внаслідок проникнення в щитовидну залозу вірусів;
  • Хронічний тиреоїдит представляє собою аутоімунний процес, що розвивається найчастіше у літніх людей.

Будь-яка з форм тиреоїдиту пригнічує роботу щитовидної залози, при цьому симптоми у кожного запального процесу різні. Розглянемо більш детально симптоматику запалення щитовидної залози в різних її формах.

Симптоми гострого запалення щитовидної залози

Дана форма захворювання щитовидної залози має безліч медичних синонімів: бактеріальний тиреоїдит, гнійний тиреоїдит або гострий струміт. Але симптоми гострої форми тиреоїдиту у всіх вище названих захворювань однакові. У першу чергу у людини виникають дискомфортні відчуття в області шиї. При цьому деякі хворі відчувають біль при поворотах голови, а у інших дискомфорт проявляється після натискання на щитовидну залозу. Неприємні відчуття поширюються також в область потилиці і вушних раковин. Паралельно з даними симптомами у пацієнта збільшується температура тіла, частішає серцебиття, виникають сильні головні болі, його також мучить шум у вухах і сильні запаморочення. На дотик щитовидна залоза укрупнюється, а також ущільнюється її структура. Іноді в області розташування залози виникає місцеве підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів і почервоніння шкірних покривів.

Гострий тиреоїдит вражає тканини щитовидної залози внаслідок наступних причин:

  • Зараження організму різними інфекційними хворобами (грип, скарлатина, пневмонія тощо);
  • Ігнорування правил антисептики або асептики в процесі маніпуляцій на даному органі;
  • Отруєння хімічними сполуками.

Зростає можливість захворіти даною формою тиреоїдиту після переохолодження організму, зниження імунітету і внаслідок важких фізичних навантажень.

Слід зазначити, що гнійний тиреоїдит сприяє розвитку нагноєнь в тканинах щитовидної залози, які можуть прорватися назовні або до оточуючих його тканин. В результаті дане захворювання може призвести до обширного зараження крові - сепсису. Таким чином, при виявленні у себе перших симптомів гострого тиреоїдиту потрібно негайно звертатися за допомогою до ендокринолога. Точний діагноз і курс лікування призначається на основі результатів аналізу крові та ультразвукового дослідження залози.

Лікування гострого тиреоїдиту включає антибактеріальну і протизапальну терапію. Гнійні ураження тканин щитовидної залози розкривають, дренують, а видозмінені її ділянки видаляють.

Якщо своєчасно звернутися за консультацією до фахівців, то цілісність тканин щитовидної залози можна зберегти, а також відновити їх функції після спеціального курсу лікування.

Симптоми підгострого запалення щитовидної залози

Виходячи з клінічних досліджень, дана форма тиреоїдиту найчастіше вражає жінок, ніж чоловіків. Вікова категорія підгострого тиреоїдиту коливається в межах від 30 до 50 років.


Для цього захворювання характерна сезонність. Так, найбільше випадків ураження підгострій формою запалення щитовидної залози зафіксовано в літній і осінній час року.

Виникає підгострий тиреоїдит внаслідок впливу вірусної інфекції. При цьому першими симптомами захворювання є гострі дискомфортні відчуття в області шиї, що підсилюють в процесі ковтання або поворотів голови. Біль поширюється в вушні раковини, в область грудної клітини і в щелепу. Крім цього, промацуються вузликові утворення в області залози, і аналіз крові вказує на підвищення рівня ШОЕ.

Дана форма захворювання може прогресувати близько шести місяців і складатися з чотирьох фаз:

  • Перша фаза характеризується підвищеною чутливістю у сфері запаленої залози, збільшенням тиску, випинанням очних яблук, різким зниженням маси тіла, прискореним серцебиттям. При цьому також наголошується збій менструального циклу у жінок, загальна слабкість, безсоння та інші розлади функцій нервової системи. Тривалість цієї фази становить близько шести тижнів.
  • Друга фаза називається перехідною і для неї не характерна якась симптоматика.
  • Третя фаза відрізняється зниженням рівня гормональної активності, яка необхідна для правильної роботи щитовидної залози. Тривалість цієї фази становить від двох тижнів до двох-трьох місяців.
  • Відновлювальна четверта фаза характеризується поступовою нормалізацією функцій ураженого органу ендокринної системи.

Часто симптоматику підгострого тиреоїдиту порівнюють з ангіною або грипом. Точний діагноз ендокринолог ставить на підставі результатів аналізу крові, ультразвукового дослідження і пункції щитовидної залози.

Лікування даної форми запалення щитовидної залози полягає в призначенні пацієнтові імуномодулюючої терапії і прийому глюкокортикоїдних препаратів, які знижують інтоксикацію організму, знищують запальний осередок і зменшують больові відчуття. При легких формах захворювання також призначаються хворому протизапальні препарати нестероїдного походження.

Симптоми хронічного запалення щитовидної залози

Дану форму захворювання часто називають аутоімунним тиреоїдитом, який спостерігається у віковій категорії від 40 до 50 років. Як правило, тиреоїдит даної форми розвивається частіше у представниць слабкої статі, ніж у чоловіків.

Слід зазначити, що хронічне запалення щитовидки не характеризується яскравою симптоматикою. На перших етапах захворювання відзначаються дискомфортні відчуття в області шиї, виникає ком в горлі в процесі ковтання. Крім цього, відзначається загальна слабкість організму, біль у суглобах, збільшується артеріальний тиску, частішає серцебиття і виникає надмірна пітливість.

Щоб поставити точний діагноз, ендокринологи направляють пацієнта пройти ряд діагностичних заходів. У першу чергу потрібно здати аналіз крові. Якщо результати дослідження крові вказують на зниження кількості лейкоцитів і збільшення в ній відсотка лімфоцитів, то ендокринолог призначає хворому пройти курс лікування для відновлення функцій щитовидної залози. Підтвердити діагноз хронічний тиреоїдит також можна за допомогою пункції і ультразвукового дослідження.

Для лікування хронічного тиреоїдиту призначається иммуномодулирующий курс, прийом певних медикаментів і при необхідності здійснюється оперативне втручання.

Таким чином, для щитовидної залози характерно, як і для будь-якого іншого органу, виходити з ладу. Найкращий спосіб зберегти здоров'я і уникнути будь-яких ускладнень - своєчасно визначити наявність запальних процесів в даному органі, а також правильно провести необхідне лікування. При перших симптомах захворювання не варто займатися самолікуванням, а рекомендується негайно звернутися за кваліфікованою допомогою до ендокринолога.